КАРТУЗ

1) картуз (-за), кашкет (-та), (собствен. козырёк) козир (-ря), козирок (-рка). [Хто ходить у картузі, так у того чорти в пузі (Номис). Зустрічав їх там, збивши на потилицю кашкета (Васильч.). Паробічка в жупанині, на голові козир (Основа). На ньому був козирок з червоною стрічкою навкруги (Н.-Лев.)]. Лихо заломленный -туз - на-бакир збитий кашкет. Надеть на голову -туз - покласти, убрати, надіти кашкета (на голову). Все теперь надели -тузы - всі тепер убралися в кашкети; 2) (бумажный мешёчек) папіряний мішечок, папіряна торбинка. -туз табаку - пачка тютюну; 3) артил. - картуша, набійна ладунка, ладунка з порохом.

Російсько-український словник (Українська академія наук) 

КАРТУЗИК →← КАРТОШНИК

T: 0.110547794 M: 3 D: 3