А

сз. 1) а; 2) та, але. [Людці, а не люди. А з неба місяць так і сяє]. А то, а не то - а то, коли-ж ні, то. А-ни-ни - а-ні-же, ані-ні. А ну-ка - ось ну! ану-бо! [Ось ну вип'ємо по чарці]. А то ведь и - а то й. Не только …, а (но) и - не то…, ба й. межд. 1) а? га? [Чому не послухав? га?]; 2) а! га! ага! [А, це ви?! А, яке лихо! Га, добра твоя горілка. Ага, попалися!]; 3) (выражение нетерпения и досады) а, ат, ет. [Маланка не хотіла вірити: Ат, знов наплів Ґудзь (Коцюб.)].

Російсько-український словник (Українська академія наук) 

АА →

T: 0.105035058 M: 2 D: 2