ДИТЯ

дитина, дитя (р. дитяти); (возвыш.) чадо, (насмешл. - отродье) вилупок. [Це-ж твої вилупки]; мн. діти; ум. дитинка, дитинонька, дитиночка, дитятко, дітонько, (чаще во мн. -ки), дитяточко, дитяте[о]нько, дитинча (р. -чати). Детки - дітки, діточки, дітоньки. Детишки - дітвора, дітлахи, дітваки, дитинчата, (насмешл.) бахурня. Малые дети - малеча, дріб'язок. [Там того дріб'язку повен запічок]; (в детск. яз.) ляля, лялечка. Дитя в зародыше - утроба; (ещё не говорящее, грудное) немовля (р. -ляти), немовлятко; (начинающее бегать) бігунець (р. -нця), бігунчик; (самое младшее в семье) мізинець (р. -нця), мізинчик, мізинне дитя, (шутливо) - вис[ш]крібок; (сводное) зведенюк (ж. р. зведенючка), зведеня (р. -няти, мн. зведенята); (родное) рідна дитина, порідня (ж. р.). [Він її порідня, - то хіба-ж вона його одкинеться? (Звиног.)]; (от первого брака) пасербиня (р. -няти); (подаренное) подарунча (р. -чати); (внебрачное) нешлюбна

Російсько-український словник (Українська академія наук) 

ДИТЯТИН →← ДИТРОХЕЙ

T: 0.123870835 M: 3 D: 3